Інформація для батьків

           Увага!                                                                                                                                                              Список першокласників

                                                  1. Гайдученко Микита                                      

                                                2. Головатюк Дарина                                     

              3. Городінський Сергій

        4. Данилова Альбіна

       5. Драгущак Поліна

    6. Задоя Кіра

   7. Зонова Анастасія

           8. Іванченко Есмеральда

   9. Івасюк Іван

  10. Кавуненко  Ксенія

  11. Каменецький Роман

  12. Книш Ксенія

  13. Коваль Дар'я 

  14. Крікунова Милана

  15. Лахно Євген

  16. Левченко Марія

  17. Махінько Ілля

  18. Мельник Мар'яна

  19. Найденко Микита

  20. Нікітенко Назар

  21. Парахненко Марія

  22. Сесь Ратмір

  23. Тертишник Михайло

  24. Фабрицій Камелія

  25. Швидкий Назар  

                                                          26. Чудніков Ігор                                                                     27.  Андрійченко Марія

28.  Богатов Богдан

29.  Бунчук Вікторія

30.  Великодний Іван

31.   Войтко Микита

32. Губаренко Уляна

               33. Данілов Олександр

34.  Жовненко Максим

35.  Земляний Тимур

36.  Згобенко Діана

  1. 37.  Капліна Єлізавета

38.  Кравченко Юліана

39.  Крикунов Ян

40.  Корбань Данило

 41. Лісаченко Ярослав

42.  Мардоян Єва

  43.Мамон Олександр

44.  Рогач Богдан

45.  Сергієнко Марія

 46. Столяренко Давід

  47.Суханова Анастасія

48.  Туманова Наталія

49.  Шапенков Тимур

50.  Яковлева Вікторія

51.  Яппаров Даніїл 

  Увага!                                                                                                    Шановні батьки!                                                Доводимо до Вашого відома, що     відповідно до чинного законодавства одним із основних принципів освіти є  незалежність  освіти  від релігійних  організацій (стаття 6  Закону України "Про освіту"),  пропоганда будь-яких віровчень у педагогічних закладах України не допускається.

 

 Пам'ятка"Десять речей, які слід зробити батькам першокласника"

 

1 вересня"

  1.  Малюк, імовірніше, хвилюватиметься та сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.
  2.  Багато хто з батьків вважає, що подарунки цього дня робити не обов'язково. Проте яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання, крім того підкреслить важливість події.
  3.  Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом із дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!
  4.  На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!
  5.  Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк уперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.
  6.  Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.
  7.  Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов її перший день. Поцікавтеся, що вона робила, і обов'язково похваліть її за те, що вона трималася впевнено (навіть якщо вона вмудрилася щось загубити).
  8.  Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів - їм також буде приємно привітати першокласника.
  9.  Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.
  10.  Засинаючи, дайте собі слово бути в стосунках із дитиною й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!
Поради батькам від дитини
 
 
 
 
 
  •  Не розбещуйте мене, цим ви мені завдаєте шкоди. Я дуже добре знаю, що не обов'язково давати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.
  •  Не бійтеся бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу.  Це дозволяє мені самостверджуватися.
  •  Не покладайтеся на силу в стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що сподіватися слід тільки на силу. Я відгукнуся з більшою готовністю на ваші ініціативи.
  •  Не будьте непослідовними.  Це мене спантеличує та змушує вперто домагатися повсякчас залишати останнє слово за собою.
  •  Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати - це похитне мою віру у вас.
  •  Не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки або роздратувати вас. Бо надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог.
  •  Не засмучуйтеся занадто від моїх слів: "Я вас ненавиджу". Я не це маю на увазі! Я просто хочу, щоб ви пошкоджували за тим, що мені зробили.
  •  Не змушуйте мене відчувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши "плаксієм".
  •  Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити сам: я використовуватиму вас, як обслугу.
  •  Не дозволяйте моїм "поганим звичкам" привертати вашу надмірну увагу. Це тільки надихне мене на їх продовження.
  •  Не дорікайте мені в присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені спокійно віч-на-віч.
  •  Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту. За деяких об'єктивних причин мій слух притупляється цієї миті, а бажання співпраці з вами зникає. Давайте краще поговоримо про це пізніше. 
  •  Ніколи не натякайте мені, що ви - досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами.
  •  Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшися, що я чудово розумію, що таке "добре" і що "погано".
  •  Не піддавайте надто великому іспиту мою чесність: зляканий, я легко перетворююся на брехуна.
  •  Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я також стану вашим другом.
  •  Я вчуся, наслідуючи приклади, а не під впливом критики.
  •  І крім того, я вас так сильно люблю. Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов'ю.
Тест для батьків
«Хто ви для своєї дитини: батько (мати) чи приятель (ка)?» (Кожна відповідь оцінюється певним балом: а – 0, б – 1, в – 2, г – 3).   

 

 

1.Ваша дитина вимагає перемкнути телевізор з показу фільму, який вам подобається, на музично-розважальну програму. Що ви зробите?

а) виконаєте прохання і подивитесь разом ТВ-шоу;

б) відповісте, що доведеться почекати, поки закінчиться фільм;

в) пообіцяєте купити ще один телевізор;

г) запишете фільм на відео, а дитині дозволите подивитися програму.

2. Кого ви бачите у своїх дітях?

а) людей, рівних собі;

б) тих, хто зможе допомогти вдруге пережити молодість;

в) повноцінних особистостей;

г) тих, кому необхідні ваші добрі поради.

3. Яку зачіску ви носите?

а) таку, що більше личить;

б) сучасну;

в) схожу на зачіску улюбленої зірки;

г) схожу на зачіску вашої дитини.

4. Як ви вдягаєтеся?

а) наслідуєте стиль естрадної зірки, яка вам подобається;

б) намагаєтеся дотримуватись агресивного стилю, бо вважаєте, що це     допоможе встановити більш тісний контакт із дитиною;

в) обираєте той одяг, який вам пасує;

г) наслідуєте молодіжну моду, тому що так ви відчуваєте себе молодшим.

5. Як ви діятимете, коли побачите, що ваша дитина зробила пірсинг (проколювання)?

а) вважатимете, що це особиста справа дитини;

б) станете кепкувати;

в) скажете, що це модно, адже не хочете видатися старомодним;

г) також зробите собі пірсинг, щоб скласти своїй дитині компанію.

6. Якою була ваша реакція, коли син (дочка) ввімкне музику на повну гучність?

а) продовжите робити свої справи;

б) зменшите гучність;

в) скажете, що музика чудова, хоча вона вам дуже заважає;

г) почнете кричати і вимкнете музику.

7. Як ви поводитеся під час суперечки з дітьми?

а) рідко визнаєте свої помилки, бо боїтеся, що діти стануть нехтувати вашою     думкою;

б) змінюєте свою позицію, тому що подальша суперечка не має сенсу;

в) дозволяєте дітям залишити за собою вирішальне слово;

г) визнаєте правоту дітей, якщо це дійсно так.

8. Як ви вчините, якщо діти запросять у гості своїх однолітків?

а) залишите їх на самоті: хай роблять, що заманеться;

б) складете їм компанію, тому що прагнете бути з ними на рівних;

в) запитаєте гостей, чи вважають вони своїх батьків такими ж веселими, як ви;

г) не втручатиметеся, але дасте зрозуміти, що ви завжди поруч на випадок,     якщо щось трапиться.

9. Що ви зробите, коли діти, збираючись на дискотеку, не запросять вас піти    з ними?

а) не здивуєтеся, тому що вони знають, як вам важко витримувати гучну     музику;

б) засмутитеся, тому що хотіли потанцювати разом із ними;

в) образитеся через те, що діти не схотіли розділити з вами свої веселощі;

г) засмутитеся, тому що хотіли покрасуватися в модних джинсах з металевими     прикрасами.

10. Що примушує вас поводитися так само, як і однолітки ваших дітей?

а) бажання бути з дітьми у гарних стосунках;

б) прагнення приховати різницю у віці;

в) бажання розважитися в сімейному колі;

г) природня веселість.

11. Як ви поводитеся зі своїми дітьми?

а) як із дорослими;

б) як із маленькими;

в) по-дружньому;

г) традиційно.

 

Обробкарезультатів.

 

 

 

 
    36-25 балів. Ви, мабуть, вважаєте, що весело проводите час із дітьми, прагнете бути з ними на рівних у всьому. Часом ви перебираєте міру, взявши на себе роль приятеля власних дітей. Бути просто другом недостатньо. Діти вимагають керівництва. Вам треба зрозуміти, що з різницею у віці нічого не вдієш, що ви – батько (мати) і маєте забезпечувати своїх дітей усім необхідним.
 
    24-14 балів. Ваші діти не розуміють, як їм поводитися з вами. Інколи ви буваєте, поступливими, а деколи, якщо це потрібно вам, обираєте позицію суворого батька. Рано чи пізно ви захочете наполягти на своєму в чомусь важливому, викликавши у дітей гнів, нерозуміння та розгубленість. Якщо ви не зайшли ще занадто далеко і можете припинити «гру в приятеля», то покажіть дітям зразок зрілої  та відповідальної поведінки. Не хвилюйтеся, діти все одно вас любитимуть.
    13-0 балів. Ви намагаєтеся оцінити мінливість настрою своїх дітей, зрозуміти їхні потреби, хоча інколи поступаєтеся їм. У цьому немає нічого поганого, тому що ви достатньо розумні та знаєте, як будувати стосунки з донькою (сином) на ваших умовах. Суперечки трапляються, але діти люблять і поважають вас. Вони знають: ви надійний та люблячий батько (мати). На вас чекає сімейне щастя, яке витримає всі проблеми.   

 

 

 

Безпека на дорозі

Вирушаючи з малюком на прогулянку, міцно тримайте його за ручку. Заздалегідь учіть дитину правил дорожнього руху — переходити дорогу в безпечному місці — і пояснюйте, чому ви зупинилися й дивитеся по боках, перш ніж переходити вулицю. Не підпускайте маленьку дитину одну до дороги і тим більше — не випускайте її на дорогу.
Навчайте дитину правил безпеки з раннього віку. Уже дво-трирічній дитині можна показувати «зелену» та «червону» людину на пішохідному світлофорі й пояснювати, чим вони відрізняються.
Варто врахувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам'ятати все, що їй розповідають про заходи безпеки. Важливо формувати в дитини конкретні дії безпечної поведінки.

  • Дитина має виходити з будинку тільки в супроводі дорослого й завжди бути під наглядом.

  • Необхідно, щоб малюк тримався подалі від місць, де їздять машини.

  • Дитина має ходити тільки тротуаром, ніколи не переступаючи лінію бордюру.

  • Не можна вискакувати на дорогу слідом за приятелем, м'ячиком або собакою.

  • Дитина повинна розрізняти машини екстреної допомоги, для яких існують особливі правила, упізнавати їх за сигналом.


До категорії підвищеного ризику належать діти від 5 до 9 років. Ці діти енергійні, прагнуть до самостійності, але ще не в змозі забезпечити власну безпеку.
Багато чинників заважають дитині адекватно реагувати на небезпеку:

  • Маленький зріст обмежує огляд, дитину важче помітити;

  • Діти ще не вміють ефективно використовувати бічний зір;

  • До 12 років дитина важко визначає, звідки лунає звук, і при сигналі машини може піти неправильно;

  • Діти імпульсивні, украй непослідовні, їхня поведінка непередбачувана;

  • До 7 років у дітей ще немає достатнього досвіду, щоб оцінити реальні розміри машин і відстань до них; дуже важко оцінити швидкість машини — навіть багато дорослих помиляються;

  • Малюк до 7 років сприймає світ не так, як дорослий: наприклад, перехід «зебра» він може вважати цілком безпечним: головне для нього — переходити точно рисочками;

  • Дитина впевнена, що якщо вона бачить машину, то й водій помітив її.

Крім того, багато батьків недооцінюють небезпеку, якій піддається дитина. Проводилося опитування серед 2500 батьків. 94 % опитаних не вірили в можливість дітей 5—8 років самостійно й безпечно переходити вулицю. Однак серед їхніх дітей 10 % семирічних і 15 % восьмирічних самостійно ходять до школи, перетинаючи небезпечні ділянки дороги. Тобто кожний четвертий батько недооцінює небезпеку проїжджої частини й переоцінює можливості своєї дитини.

Дитина 5—9 років має знати й дотримуватися таких правил:

  • Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;

  • Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;

  • Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);

  • Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин;

  • Обходити припарковані машини;

  • Якщо автобус або інший транспортний засіб закриває огляд, обійти його;

  • Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;

  • Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;

  • Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;

  • Не бігти через дорогу. Пограйте з дитиною в «дорожні знаки». Нехай вона знає, про що «говорять» дорожні знаки, розмітка, світлофор. Усе це допоможе їй краще розуміти зміст дій на дорогах, порядок і правила руху.


ПОКАЖИ МЕНІ ДОРОГУ
Мета: навчання дитини самостійно ходити вулицею, перевірка засвоєння навичок безпечного руху.
Хід гри
Батько пропонує дитині йти вперед коротким безпечним маршрутом завдовжки 20—ЗО м. Дорогою звертайте її увагу на особливості дороги й на те, як треба поводитися. Попросіть дитину закінчити за вас опис дороги — нехай вона сама розповість про особливості шляху.
Якщо дитина освоїлася й легко йде попереду вас, добре описує дорогу, пограйте з нею в наступну гру.
ВІДНЕСИ ПАКЕТ
Мета: закріплення навичок самостійного руху вулицею, навчання спостережливості, засвоєння правил дорожнього руху.
Матеріал: конверт, аркуш паперу.
Хід гри
Якщо дитина впевнено себе почуває на вулиці, ведучі розходяться в різні боки маршруту так, щоб можна було контролювати весь її шлях (до повороту — один ведучий, після повороту — інший). Дитині дається завдання: віднести конверт і розповісти, що цікавого й повчального вона помітила.
Після того як дитина приносить пакет, «пишуть відповідь» і просять її повернутися назад. Ведучий іде за нею на певній відстані. Потім ведучі зустрічаються.
Під час гри не можна ганити дитину й критикувати за помилки — треба лише коректно вказувати на них і не шкодувати похвал за кожну правильну дію.

Варто якнайчастіше вказувати дитині на правильну й неправильну поведінку на вулиці, а також самим дотримуватися правил дорожнього руху — гарний приклад заразливий.

 

 

 

 

 


1
2
3
4